- викроєний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до викроїти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
викроєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
додільний — а, е, розм. 1) Довгий, до самої долівки, викроєний з суцільного шматка тканини (перев. полотна). 2) рідко. Високої якості … Український тлумачний словник
сильветка — кы, ж. Пр. Силует; рисунок особи, предмета в профілю, зроблений чимсь чорним; рисунок викроєний з чорного паперу … Словник лемківскої говірки